| Головна » Статті » Закриті ушкодження |
| У категорії матеріалів: 7 Показано матеріалів: 1-7 |
Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
|
1. Які ушкодження називають закритими? 2. Які закриті ушкодження вам відомі? 3. Розкажіть, які ознаки травматичного токсикозу залежно від періодів його перебігу вам відомі. 4. Які явища спостерігаються у разі удару, струсу мозку, контузії? Яка допомога необхідна у таких випадках? |
|
Необережність і необачність на виробництві чи у побуті можуть спричинити
небезпечну ситуацію, а подальші поспішні, необдумані дії — призвести до
тяжких травм. Особливо це стосується дітей. Завжди варто пам'ятати
деякі рекомендації щодо своєї поведінки у тій чи іншій неординарній
ситуації. |
|
Вивихи — це зміщення суглобних поверхонь з порушенням цілісності суглобних сумок і апарату зв'язок. Основні ознаки вивиху — біль у суглобі, порушення функцій кінцівки, зміна форми (деформація) суглоба, вкорочення кінцівки та вимушене її положення. Такі травми виникають під час ударів або падіння, наприклад падіння витягнутою рукою вперед на кисть. |
|
До закритих ушкоджень належать такі травми, під час яких не виникає
пошкодження шкірних покривів тіла і слизових оболонок. Це, як правило,
забиття, вивихи, розтягнення м'язів і зв'язок. Забиттям називається пошкодження тканин, що не супроводжується порушенням цілісності шкірних покривів. Тяжкість травмування визначається величиною, масою, формою предмета, яким був нанесений удар, силою удару, віком постраждалого, місцем травми та опором тканини. Найменш стійка тканина — підшкірна жирова клітковина. У разі забиття завжди порушується цілісність кровоносних і лімфатичних судин, інколи нервів. |
|
Дякуємо за надання тестів проекту http://znotest.referatwm.ru/. |
|
Способи та черговість застосування окремих прийомів подання допомоги визначаються тяжкістю та місцем перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень, загальним станом організму. Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці травмування, виявляти обережність, щоб не допустити зміщення відламків. Вправляти відламки кісток категорично забороняється, оскільки це може, наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий, збільшити біль і створити умови для розвитку шоку. Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій частині тіла намагаються надати шинами чи підручними засобами, якщо це можливо, найбільш природного положення. Якщо ж ні, то зайві маніпуляції забороняються. Також не дозволяється формувати та моделювати шини безпосередньо на потерпілому. За наявності рани в місці перелому, обережно розрізають одяг, обробляють рану та накладають асептичну пов'язку. Стежать за тим, щоб пов'язка не давила на місце перелому. Потім накладають шину. В разі відсутності рани шину накладають поверх одягу. Переломи кісток черепа поділяються на переломи зводу та основи черепа. Особливу небезпеку становлять відкриті переломи, які можуть супроводжуватися витіканням мозкової речовини, і, що вкрай небезпечно, інфікуванням мозку. Допомога у такому випадку полягає у створенні повного спокою потерпілому. Хворого кладуть горизонтально. Іммобілізацію проводять підкладанням ватно-марлевого кільця чи кільця, зробленого з одягу. За допомогою пращоподібної пов'язки, яку проводять під підборіддям, голову фіксують до нош чи широкої дошки. Якщо травмовано потиличну частину, потерпілого вкладають обличчям донизу, так само підкладаючи ватно-марлеве кільце. Припускається транспортування хворого на боці. У потерпілих часто спостерігається блювання, тому необхідний постійний нагляд для попередження асфіксії. У разі переломів щелеп використовують звичайну пращо-подібну пов'язку. Перед цим потрібно звільнити рот від крові та зламаних зубів. Голову повертають набік для попередження западання язика і затікання крові у гортань. |
|
Скелет
новонародженої дитини налічує 300 кісток. Деякі .і них зростаються.
Після припинення росту скелет людини має масу 17 кг і складається з 207
кісток найрізноманітнішої форми і розмірів. Найбільшою є велика стегнова
кістка (0,5 м), а найменшою — стремінце (3 мм). Під час ходіння кістки
ніг людини витримують навантаження в 120 кг, а під час бігу — 220 кг.
Кістки легкоатлета, який стрибає у довжину, під час приземлення
витримують навантаження 9 т. Ламаються кістки у разі розтягнення з силою
від 36 до 1800 кг/см2 або під час стискування з силою 5400 кг/см2. |