| Головна » Статті » Фізичний і статевий розвиток підлітків |
Статевий розвиток та періоди життя жінки
Хоч
біологічна здатність до дітонародження у дівчат формується з початком
менструацій, істинна статева зрілість настає значно пізніше — приблизно в
17—20 років. Юнаки ж стають статевозрілими у 20—25 років. Біологічна
здатність до народження дитини має доповнюватися психологічною і
соціальною готовністю. Молодим людям необхідні певні знання щодо
поводження з дитиною, забезпечення умов для її оптимального фізичного та
духовного розвитку. Чоловік, скажімо, не тільки започатковує вагітність
у жінки, а й мусить сприяти виношуванню дитини, її розвитку і вихованню
після народження. Але все ж таки головна роль належить жінці. Саме від її здоров'я залежить стан здоров'я майбутньої дитини. Існує спеціальна наука — гінекологія. Ця назва у перекладі з грецької означає — «наука про жінку». Поняття «гінекологія» включає не тільки лікарську спеціальність, що стосується хвороб жіночих статевих органів, а й весь комплекс біології, ембріології, фізіології жінки як у період вагітності, так і поза ним.
Сучасна фізіологія на основі біологічних особливостей розрізняє такі періоди у житті жінки. 1. Період дитинства. Цей період триває від народження до початку періоду статевого дозрівання, тобто приблизно до 10 років. Відомо, що єдиною ознакою, за якою можна відрізнити хлопчика від дівчинки відразу після народження, є будова зовнішніх статевих органів, і впродовж тривалого періоду дівчинка і хлопчик мало чим відрізняються один від одного за будовою тіла. 2. Період статевого дозрівання — від 10 до 16 років. У цьому віці дівчинка, як правило, переганяє хлопчика у рості, що зумовлено розвитком більш довгого живота. Ширина плечей у чоловіка більша, ніж у жінки, а ширина стегон менша. Жінка має відносно більший об'єм голови, кістяні вирости на обличчі менш виражені, нижня щелепа менша, ніж у чоловіка. Весь скелет жінки розвинутий слабше, так само і м'язи. Всі ці ознаки набуваються у період статевого дозрівання і називаються вторинними статевими ознаками. У міру наближення до періоду статевої зрілості вторинні статеві ознаки стають яскравіше вираженими. Особливо це стосується розвитку підшкірного жиру, який у жінок розвинутий краще і досягає 28 % маси тіла. Він надає жіночому тілу округлішої форми. Шкіра дівчини світліша, ніж шкіра юнаків. Волосистість лобка у жінок і чоловіків має різну форму: у жінок — форму трикутника, у чоловіків — ромба. Характерною особливістю чоловіків є ріст волосся на обличчі у вигляді вусів і бороди, у жінок же краще розвинуте волосся на голові, яке починає випадати значно пізніше, ніж у чоловіків. Найбільш помітною ознакою є розвиток грудних залоз, які у жінок займають простір між З і б ребрами. Відмінним є також тембр голосу: у жінок він вищий приблизно на октаву у нижніх і на дві октави у верхніх тонах. 3. Період статевої зрілості. Тривалість цього періоду приблизно 30—35 років. Найяскравішою ознакою настання статевої зрілості є поява перших менструацій. В нашій кліматичній зоні вони з'являються у дівчат віком 12—14 років. Менструації у дівчаток 10 років вважаються передчасними, а в дівчат після 20 років — запізнілими. Звичайно період статевої зрілості є найактивнішим у статевому житті жінки. 4. Клімактеричний період. Порівняно короткий період, який триває 1—3 роки. Під час його перебігу жінка за загальними фізіологічними закономірностями цілісного організму вступає у нову фазу життя — фазу фізіологічної стерильності і поступового згасання менструальної функції. За нормальних умов цей період ні в якому разі не призводить до старіння організму. Як захисний процес він сприяє збереженню статевого потягу і здоров'я на тривалий час. Атрофія статевих органів не відбувається, оскільки організм містить ще достатню кількість статевих гормонів. Однак слід зазначити, що клімакс може бути у двох формах: фізіологічній і патологічній. Фізіологічний клімакс відбувається непомітно, шляхом поступового припинення місячних без будь-яких хворобливих проявів. Патологічний клімакс може відбуватися важко, супроводжуватися кровотечами, порушеннями обміну речовин, психічними розладами, погіршанням пам'яті. Бувають так звані «клімактеричні припливи» — короткочасне почервоніння обличчя, підсилене потовиділення, нудота. Патологічний клімакс часто ускладнюється гіпертонічною хворобою, стенокардією і потребує лікування гормональними препаратами. Жінкам у клімактеричному періоді корисні вологі обтирання тіла, повноцінний відпочинок на свіжому повітрі, здорове харчування. Найчастіше клімакс наступає у віці 45 років. 5. Менопауза. Цим терміном визначають період від повного припинення менструальної функції і перехід до старості. Менопауза характеризується появою помітних загальних змін в організмі, зниженням статевого потягу, розладами діяльності ендокринних залоз тощо. Головні зміни в статевій системі виявляються в атрофії матки і грудних залоз. Функція яєчників згасає поступово. Саме цим пояснюються випадки вагітності у віці 55—60 років. Перебіг розглянутих періодів життя жінки відбувається неоднаково, оскільки кожній жінці притаманні індивідуальні риси, що визначають здатність реагувати на різні зовнішні і внутрішні впливи, опірність організму тощо. Виконання функції дітонародження пов'язане з багатьма процесами і нерозривною взаємодією всіх систем організму. Особливо міцний цей зв'язок між гіпофізом, яєчниками, маткою і плодом. Яєчники мають мигдалеподібну форму і прикріплені до стінки черевної порожнини. Вони виконують дві функції: утворюють жіночі гамети і секретують статеві гормони. Поруч з кожним яєчником розташовані отвори фаллопієвих труб — м'язових органів довжиною 12 см, якими жіночі гамети потрапляють у матку. Отвір фаллопієвої труби закінчується бахромою, яка наближається до яєчника в період овуляції. Потрапляння жіночих гамет у матку відбувається завдяки перистальтичним рухам м'язових стінок цих труб. Матка являє собою товстостінний мішок, довжиною приблизно 7,5 см і завширшки 5 см. У період вагітності матка здатна збільшуватися у розмірах у 500 раз, тобто збільшувати об'єм від 10 см3 до 5000 см3. Нижнім входом у матку служить її шийка, яка з'єднує матку з піхвою. Піхва може мати різну довжину, яка залежить від конституційних особливостей жінки. Вхід у піхву, де поруч розташовуються отвір сечовипускного каналу і клітор, прикритий двома парами шкірних складок — великими і малими статевими губами, що утворюють вульву. В стінках вульви розташовуються так звані бартолінієві залози, які виділяють слиз під час статевого збудження для полегшення статевого акту. Клітор — це невелике, здатне до ерекції утворення, яке має численні нервові закінчення і у багатьох випадках відповідає за оргазм у жінки. У дівчат вхід у піхву додатково прикритий дівочою плівою, яка має бар'єрну функцію і запобігає проникненню хвороботворних мікроорганізмів у статеву систему у період статевого дозрівання. Вона може бути різної форми (сітчастої, кільчастої, напівмісяцевої тощо) і часто зберігається після статевого акту. Відомі випадки, коли дівоча пліва зберігалася навіть після пологів. Якщо у чоловіків утворення і виділення гамет — процес безперервний, то у жінок він циклічний, повторюється кожні 26—28 днів і пов'язаний з перебудовою усієї репродуктивної системи. Цей процес має назву менструального циклу (див. схему 7). Умовно його можна поділити на два окремих цикли: оваріальний і матковий. У дорослої жінки оваріальний цикл починається з розвитку кількох первинних фолікулів (фолікулярна фаза), один з яких росте, а інші гинуть. У цей час гіпофіз активно продукує фолікулостимулювальний гормон. Саме у фолікулі і формується майбутня яйцеклітина. Крім продукції фолікулів — жіночих гамет — яєчники утворюють специфічні гормони — естрогени, рівень яких у крові досягає максимуму за три дні до овуляції. Овуляція — процес виходу яйцеклітини з фолікула, яка згодом потрапляє у фаллопієву трубу і починає рухатися у напрямку до матки. Саме починаючи з цього моменту можливе запліднення яйцеклітини. Кожного місяця вивільнюється тільки одна яйцеклітина, тобто яєчники продукують фолікули по черзі. Наступним етапом є лютеальна фаза, коли фолікул, з якого щойно вийшла яйцеклітина, перетворюється на так зване жовте тіло — своєрідну тимчасову залозу, яка продукує один з найголовніших статевих гормонів жінки — прогестерон, що підтримує епітеліальну вистілку матки.  Схема 7. Основні фази менструального циклу Одночасно з цим відбувається і матковий цикл, який починається з проліферативної фази, тобто потовщення стінки матки, яке відбувається під контролем естрогенів. Триває вона весь період від утворення фолікулу до утворення жовтого тіла. За цією фазою наступає секреторна фаза, яка характеризується тим, що матка спроможна імплантувати в себе Запліднену яйцеклітину. Триває ця фаза до руйнування жовтого тіла. Третя і остання фаза маткового циклу — менструальна — є відторгненням епітеліального шару матки. Перед менструальною фазою кровообіг в епітелії уповільнюється внаслідок звуження судин, що його живлять. Це пов'язано з різким падінням рівня прогестерону в крові після руйнування жовтого тіла. Недостатній кровообіг призводить до загибелі клітин епітелію. Потім звуження судин змінюється їх різким розширенням. Під дією підсиленого кровотоку епітелій відривається і його рештки виносяться через піхву. Надзвичайно важливо під час менструацій додержувати спеціального гігієнічного режиму, оскільки в цей період опір організму найслабший. Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити у статеві шляхи і спричинити запалення. Якщо під час менструацій лежати чи сидіти на холодній поверхні (наприклад, на сирій землі), можна застудити яєчники, Ознакою цього захворювання є постійний чи періодичний тиснучий біль у нижній частині живота, що може віддаватися у поперек. Купання у холодній воді та переохолодження організму на повітрі може призвести до запалення слизової оболонки матки — ендометриту, який проявляється періодичними кровотечами з неї і може призвести до безпліддя. Під час менструацій не можна робити нічого, що може призвести до кровотечі, тобто виконувати важкі фізичні вправи, здійснювати тривалі прогулянки на велосипеді тощо. Також не рекомендується вживати гостру та пряну їжу. Однак не слід проводити перші дні менструацій лежачи у ліжку — це може порушити нормальний кровообіг у статевих органах. Необхідно відмічати за календарем дату початку і закінчення менструацій. Таким чином можна завчасно передбачити етапи циклу і відповідно спланувати роботу і навчання, завчасно підготуватися. Під час менструацій користуються гігієнічними прокладками, які міняють у міру промокання. Підмиватися слід 3—4 рази на добу проточною теплою водою. Гаряча або холодна вода може затягнути період менструації. Шкіру навколо статевих органів витирають промокальними, а не розтиральними рухами, оскільки останні сприяють утворенню подразнення і проникненню мікробів. У разі виникнення подразнення слизової оболонки статевих органів для підмивання використовують настій ромашки чи міцний чай. Мило повинно мати нейтральну реакцію і не сушити шкіру. Приймати ванну не можна, але рекомендується теплий душ. Протягом всього свого життя жінка утворює приблизно 500 яйцеклітин і з менструальними виділеннями втрачає близько 28 л крові. Для запобігання вагітності користуються спеціальними контрацептивними засобами, які поділяються на чоловічі і жіночі. Жіночі контрацептивні засоби різноманітні і розрізняються за характером дії і методом використання (див. схему 8). Чоловіча контрацепція представлена тільки одним засобом — презервативами. На ринку України є презервативи 39 визнаних марок, що відповідають європейським стандартам. Основними з жіночих контрацептивних засобів є: • сперміциди — вагінальні таблетки, свічки або креми. Вони містять речовини, що вбивають сперматозоїди, і вводяться у піхву перед статевим актом. Діють протягом 4—24 год; • діафрагми і ковпачки, які міцно прилягають до шийки матки і є механічною перешкодою для руху сперматозоїдів; Схема 8. Методи контрацепції.  • вимірювання температури — поширений і найбільш безпечний шлях контрацепції. У такий спосіб можна визначити день овуляції і встановити термін, протягом якого неможливо завагітніти. Температуру вимірюють у прямій кишці вранці; • метод Огіно, що так само є фізіологічним методом, полягає у відмові від статевих відносин з 11 по 18 день менструального циклу; • внутрішньоматкові спіралі, котрі виготовляються з пластмаси і мають мідне покриття. Така спіраль пригнічує активність сперматозоїдів. Вводиться на 2—3 роки. • гормональні таблетки є суто хімічним методом. Вони пригнічують діяльність жіночих статевих гормонів, що в деяких випадках є небезпечним для здоров'я. Про застосування тих чи інших контрацептивних засобів слід обов'язково консультуватися у лікаря-гінеколога. Джерело: http://med-center.at.ua/ | |
| Переглядів: 13721 | Коментарі: 9 | Теги: | Рейтинг: 2.5/2 |
| Всього коментарів: 2 | |
|
| |
